Deutsch (de) English (en) Hrvatski (hr) Lietuvių (lt) Polski (pl) Русский (ru) Slovenščina (sl) Türkçe (tr)

A Parent's Guide

9
Цікаві факти про багатомовність

1

Факти про багатомовність

  • Дорослішання багатомовними є щоденною рутиною для більшості дітей у світі.
  • Європейський Союз (ЄС) офіційно має 24 мови. Проте розмовляють у Європі щонайменше ще 200-ми (Undehn, 2023 — Goethe Institut).
  • Країни у решті світу мають набагато більше офіційних мов і мов мешнин: Зімбабве, наприклад, має 16 офіційних мов. Індія має більше 1000 діалектів і більше 100 офіційних мов, з яких 23 є офіційними (включно з англійською).
  • Ціллю ЄС є запровадження багатомовності по всій Європі. Тому багатомовність підтримується офіційно, і кожен громадянин має розмовляти щонайменше 2 або трьому мовами (Європейська Комісія - 2017).
2

Факти для Австрії:

  • У 2023 році 21.7% австрійського населення було народжено за межами Австрії. У Відні ця цифра зростає до 39.3% (Österreichischer Integrationsfonds, 2023).
  • у 2021 році 26.9% учнів в Австрії мали ненімецьку мову в якості сімейної (Österreichischer Integrationsfonds, 2023).
3

Факти для Німеччини:

  • На 2017 рік 20.2% з усіх дітей віком до шести років не розмовляли німецькою вдома (Geis-Thöne, 2022).
  • У 2019 лише 65.3% з 3-4-річних дітей з недостатнім знанням шкільної мови відвідували дитячий садочок (Geis-Thöne, 2022).
  • У 2022 році 12% з усіх дітей віком до 14 років розмовляти більш ніж однією мовою вдома у Німеччині (Geis-Thöne, 2022).
  • 15% домогосподарств використовують німецьку разом з іншими мовами, або не використовують німецьку, як сімейну мову (Destatis, 2022).
  • Турецькою, російською, арабською, польською і англійською говорять найбільше, окрім німецької (Destatis, 2022).
4

Факти для Литви:

  • Більшість людей у Литві - дво- або багатомовні - 90% можуть розмовляти і розуміти більш, ніж одну мову. Найпоширенішими іноземними мовами є російська (близько 86% неносіїв можуть розмовляти нею) і англійська (70% населення Литви може розмовляти нею). Однак, ця ситуація змінюється: число людей, що говорять російською, зменшується, і все більше й більше людей говорять англійською.
  • Протягом багатьох років більшість імігрантів були литовськими громадянами, що повертаються (82%); з 2022 більшість нових імігрантів - не громадяни ЄС (84%).
  • Близько 6% литовського населення було народжено за межами Литви. На початку 2022 литовці налічували 85.1% постійного населення країни, поляки - 6.6%, росіяни - 5.1%, інші - 3.2%. Більшість людей нелитовської національності мають мову, відмінну від литовської, в якості сімейної.
  • У 2022-2023 близько 10.6% школярів відвідували нелитовські середні школи (а натомість російські, польські та інші), де деякі з них вперше зустрілися з литовською як державною.
  • Втім, деякі сім'ї нелитовських національностей - і литовські меншини, і нещодавні імігранти - обирають навчати своїх дітей у литовських школах. Сім'ї литовських мігрантів, що повторно мігрують до Литви, також відправляють своїх дітей до литовських шкіл. Рівень володіння литовською мовою у цих дітей значно відрізняється.
5

Факти для Польщі:

  • Донедавна Польща була переважно одномовною країною. Це поступово змінилося після приєднання до ЄС у 2004 через міграцію до та з країни і змішані шлюби. Додатково були визнані права етнічних меншин.
  • Спостерігається постійне зростання кількості учнів з сімей мігрантів і багатомовних сімей у шкільному середовищі з 9 610 у 2009 до 51 363 у 2019 (NIK, 2020). Ці цифра також включають дітей з сімей польських мігрантів, що повертаються до Польщі.
  • Починаючи з 2022, 1 879 000 учнів-біженців було прийнято до польських шкіл і дитсадків. (samorzad.infor.pl, 2023).
  • Найбільш поширені мови, крім польської - українська, білоруська, німецька, російська та в'єтнамська (GUS [Main Statistical Office], 2020).
6

Факти для Словенії:

  • У 2023 році 9% учнів у Словенії були народжені за межами Словенії.
  • Найбільш поширеними домашніми мовами, крім словенської, є сербо-хорватська, албанська, македонська, угорська і італійська.
Література
  • De Houwer, A. (2015). Integration und Interkulturalität in Kindertagesstätten und in Kindergärten: Die Rolle der Umgebungssprache für das Wohlbefinden von Kleinkindern. In: E. Reichert-Garschhammer, C. Kieferle, M. Wertfein & F. Becker-Stoll (Hrsg.): Inklusion und Partizipation – Vielfalt als Chance und Anspruch (S. 113-125). Göttingen: Vandenboeck & Ruprecht.
  • Dintsioudi, A., Krankenhagen, J. (2020). Mehrsprachigkeit in der KiTa von Anfang an gut begleiten. nifbe-Beiträge zur Professionalisierung Nr. 12. Osnabrück: nifbe.
  • Feierabend, S., Plankenhorn, T. & Rathgeb, T. (2015). miniKIM 2014. Kleinkinder und Medien. Basisuntersuchung zum Medienumgang 2- bis 5-Jähriger in Deutschland. Stuttgart: Medien pädagogischer Forschungsverbund Südwest.
  • Panagiotopoulou, A. (2016). Mehrsprachigkeit in der Kindheit. Perspektiven für die frühpädagogische Praxis. In: Deutsches Jugendinstitut e.V. (Hrsg.): Weiterbildungsinitiative Frühpädagogische Fachkräfte (Wiff-Expertise Nr. 46). München: DJI.
  • Tracy, R. (2008). Wie Kinder Sprache lernen. Und wie wir sie dabei unterstützen können. Tübingen: Narr Francke Attempo Verlag.
  • Woerfel, T. (2022). Mehrsprachigkeit in Kita und Schule. Köln: Mercator-Institut für Sprachförderung und Deutsch als Zweitsprache.
  • Bialystock, E. (2001). Bilingualism in development: Language, literacy and cognition. New York, NJ: Cambridge University Press.
  • Bialystock, E., Majumber, S. & Martin, M.M. (2003): Developing phonological awareness: Is there a bilingual advantage? Applied Psycholinguistics, 24(1), 27-44.
  • Byers-Heinlein, K., Burns T.C. & Werker, J.F. (2010). The Roots of Bilingualism in Newborns. Psychological Science, 21(3), 343-348.
  • Garcia, O. (2009). Bilingual education in the 21st century: A global perspective. West Sussex, UK: Wiley- Blackwell.
  • Gogolin, I. (2012). First language and second language learning. In: J.A. Banks (Ed.): The Encyclopedia of Diversity in Education (p. 915- 918). Thousand Oaks, CA & London: Sage Publication.
  • Mampe, B., Friederici, A.D., Christophe, A. & Wermke, K. (2009). Newborn's cry melody is shaped by their native language. Current Biology, 19(23), 1994-1997.
  • Zurer Pearson, B. (2008). Raising a bilingual child. A step-by-step guide for parents. NY: Living Language.
НазадЗмістДалі